1. Словник української мови в 11 томах

коридорчик

КОРИДО́РЧИК, а, ч. Зменш. до коридо́р.

Батайль провів його через вузький коридорчик у велику затишну кімнату (Рибак, Помилка.., 1956, 271);

Дмитро переступив поріг, зупинився у напівтемному коридорчику (Збан., Переджнив’я, 1960, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коридорчик — коридо́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коридорчик — -а, ч. Зменш. до коридор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коридорчик — КОРИДО́РЧИК, а, ч. Зменш. до коридо́р 1. Дівчина швиденько йде вперед коридорчиком (В. Винниченко); Батайль провів його через вузький коридорчик у велику затишну кімнату (Н. Рибак); Дмитро переступив поріг, зупинився у напівтемному коридорчику (Ю. Словник української мови у 20 томах