коридорчик
коридо́рчик
-а, ч.
Зменш. до коридор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коридорчик — коридо́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коридорчик — КОРИДО́РЧИК, а, ч. Зменш. до коридо́р 1. Дівчина швиденько йде вперед коридорчиком (В. Винниченко); Батайль провів його через вузький коридорчик у велику затишну кімнату (Н. Рибак); Дмитро переступив поріг, зупинився у напівтемному коридорчику (Ю. Словник української мови у 20 томах
- коридорчик — КОРИДО́РЧИК, а, ч. Зменш. до коридо́р. Батайль провів його через вузький коридорчик у велику затишну кімнату (Рибак, Помилка.., 1956, 271); Дмитро переступив поріг, зупинився у напівтемному коридорчику (Збан., Переджнив’я, 1960, 56). Словник української мови в 11 томах