короткозоро

КОРОТКОЗО́РО. Присл. до короткозо́рий.

Жінка Карася.. сиділа за прядкою, короткозоре щурячи очі (Бойч., Молодість, 1949, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короткозоро — короткозо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. короткозоро — Присл. до короткозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. короткозоро — КОРОТКОЗО́РО. Присл. до короткозо́рий. Короткозоро мружачи очі, Олена Петрівна схилилася над кліткою (М. Дашкієв); Заброда короткозоро нахилився над затужавілою малесенькою ранкою праворуч (Микита Чернявський); Лопатін зняв окуляри... Словник української мови у 20 томах