корчитися
КО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися.
Клубком із рота піна билась; Сама ж [Сивілла] вся корчилась, кривилась. Мов дух вселився в неї злий (Котл., І, 1952, 119);
Кожна зморшка на безвусому виді скакала у нього, і видко було, як під старою свиткою корчилось тіло, наче пружина (Коцюб., II, 1955, 35);
Хлопець.. через силу йде до своєї оселі, падає, мов сніп, у клуні на сіно і корчиться на ньому від болю (Стельмах, Хліб.., 1959, 594).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корчитися — (мучитися в корчах) звиватися. Словник синонімів Полюги
- корчитися — ко́рчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- корчитися — [корчиетиес'а] -чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. корц':а, корчтеис'а Орфоепічний словник української мови
- корчитися — -чуся, -чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корчитися — КО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах, перев. від болю. Клубком із рота піна билась; Сама ж [Сивілла] вся корчилась, кривилась, Мов дух вселився в неї злий (І. Словник української мови у 20 томах
- корчитися — БО́РСАТИСЯ (робити різкі безладні рухи руками, ногами, усім тілом, намагаючись вирватися, звільнитися від когось, чогось), БИ́ТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ. Словник синонімів української мови
- корчитися — Ко́рчитися, -чуся, -чишся гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131. Словник української мови Грінченка