корчитися
КО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок.
Вигинатися, кривитися в корчах, перев. від болю.
Клубком із рота піна билась; Сама ж [Сивілла] вся корчилась, кривилась, Мов дух вселився в неї злий (І. Котляревський);
Кожна зморшка на безвусому виді скакала у нього, і видко було, як під старою свиткою корчилось тіло, наче пружина (М. Коцюбинський);
Бідний поранений чоловік навіть у непритомності корчиться від болю (В. Винниченко);
Хлопець .. через силу йде до своєї оселі, падає, мов сніп, у клуні на сіно і корчиться на ньому від болю (М. Стельмах);
* Образно. Підірвані на мінах танки й танкетки корчилися, мов дивовижні плазуни (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корчитися — (мучитися в корчах) звиватися. Словник синонімів Полюги
- корчитися — ко́рчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- корчитися — [корчиетиес'а] -чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. корц':а, корчтеис'а Орфоепічний словник української мови
- корчитися — -чуся, -чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корчитися — БО́РСАТИСЯ (робити різкі безладні рухи руками, ногами, усім тілом, намагаючись вирватися, звільнитися від когось, чогось), БИ́ТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ. Словник синонімів української мови
- корчитися — КО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися. Клубком із рота піна билась; Сама ж [Сивілла] вся корчилась, кривилась. Мов дух вселився в неї злий (Котл. Словник української мови в 11 томах
- корчитися — Ко́рчитися, -чуся, -чишся гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131. Словник української мови Грінченка