костричний
КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костричний — костри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- костричний — -а, -е. Прикм. до костриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця. Кострична трісочка; Костричне зернятко; * Образно. З того гуркоту [агрегата], з того клацання, з костричної хурделиці народжувалось, витікало, починало світитись невеличке прядив'яне джерело (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах