1. Словник української мови у 20 томах

костричний

КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до костри́ця.

Кострична трісочка;

Костричне зернятко;

* Образно. З того гуркоту [агрегата], з того клацання, з костричної хурделиці народжувалось, витікало, починало світитись невеличке прядив'яне джерело (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костричний — костри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. костричний — -а, -е. Прикм. до костриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця. Словник української мови в 11 томах