костричний
костри́чний
-а, -е.
Прикм. до костриця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костричний — костри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця. Кострична трісочка; Костричне зернятко; * Образно. З того гуркоту [агрегата], з того клацання, з костричної хурделиці народжувалось, витікало, починало світитись невеличке прядив'яне джерело (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця. Словник української мови в 11 томах