1. Словник української мови в 11 томах

котелок

КОТЕЛО́К, лка́, ч.

1. Те саме, що казано́к 2.

Їжу подавали не в тарілках, а в звичайних солдатських котелках (Збан., Сеспель, 1961, 42).

2. розм. Твердий чоловічий капелюх з опуклим верхом і невеликими полями.

Зсунув [перукар] на потилицю котелок і скучно, як щодня, розглядав вітрину приладів електричних (Коцюб., II, 1955, 411);

Мсьє Енно.. мав на голові легенький котелок з муаровою стрічкою (Смолич, V, 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котелок — котело́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. котелок — -лка, ч. Зменш. до котел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котелок — КОТЕЛО́К, лка́, ч. 1. Те саме, що казано́к 3. На лопаті, що лежала на пустих кулеметних коробках, висів котелок (Григорій Тютюнник); – В одному ескадроні служили, з одного котелка їли, однією голкою обшивалися (М. Словник української мови у 20 томах
  4. котелок — КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В. Словник синонімів української мови
  5. котелок — Котело́к, -лка м. 1) ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. Словник української мови Грінченка