1. Словник української мови в 11 томах

коцюбнути

КОЦЮ́БНУТИ, ну, неш; мин. ч. коцю́б і коцю́бнув, ла, ло; недок., розм. Те саме, що кля́кнути 1; дубіти.

Вічно на собачому холоді, коцюбнуть руки, здається, навіть кров холоне в жилах (Гур., Друзі.., 1959,126);

Шинелі погано захищали від холоду, люди коцюбли, але не робили жодного руху, щоб зігрітись (Трубл., І, 1955,46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коцюбнути — коцю́бнути дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. коцюбнути — Клякнути, заклякати; (тверднути) ціпеніти, ДУБІТИ, дерев'яніти. Словник синонімів Караванського
  3. коцюбнути — див. мерзнути Словник синонімів Вусика
  4. коцюбнути — -ну, -неш; мин. ч. коцюб, -ла, -ло і коцюбнув, -нула, -нуло; недок., розм. Те саме, що клякнути 1); дубіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коцюбнути — КОЦЮ́БНУТИ, ну, неш; мин. ч. коцю́б і коцю́бнув, ла, ло; недок., розм. Те саме, що кля́кнути¹ 1; дубіти. Шинелі погано захищали від холоду, люди коцюбли, але не робили жодного руху, щоб зігрітись (М. Словник української мови у 20 томах
  6. коцюбнути — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ... Словник синонімів української мови