1. Словник української мови в 11 томах

коцюрбитися

КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися.

Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (Стельмах, Правда.., 1961, 403);

У неї [баби] лице, як дубова кора, а пальці на руках вузлами коцюрбились і тремтіли (Іщук, Вербівчани, 1961, 137);

// Скорчуватися від старості, болю, страху тощо.

Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину, що, мов їжак, коцюрбилася, ховаючи від грізних чобіт своє лице (Ле, Наливайко, 1957, 8);

— Стріляй, бузувіре, стріляй, зраднику, твоя пора,— хрипить, незручно коцюрблячись на долівці, Погиба (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коцюрбитися — коцю́рбитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. коцюрбитися — Корчитися, карлючитися, гнутися, кандзюбитися; (- дошки) жолобитися, кривитися, скручуватися, дубитися. Словник синонімів Караванського
  3. коцюрбитися — -блюся, -бишся; мн. коцюрбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. || Скорчуватися від старості, болю, страху тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коцюрбитися — КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. У неї [баби] лице, як дубова кора, а пальці на руках вузлами коцюрбились і тремтіли (А. Словник української мови у 20 томах
  5. коцюрбитися — ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок. Словник синонімів української мови