1. Словник синонімів української мови

коцюрбитися

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битися рідко. Велів (Герман) спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс (отця Сафонія) ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). — Пор. 1. зігну́тися.

КРИВИ́ТИСЯ (ставати кривим, згинатися), ВИКРИВЛЯ́ТИСЯ, СКРИ́ВЛЮВАТИСЯ (СКРИВЛЯ́ТИСЯ), КОЦЮ́РБИТИСЯ розм. (дуже гнутися, скручуватися). — Док.: скриви́тися, ви́кривитися, скоцю́рбитися. Нехай гнеться лоза, А ти, дубе, кріпись, Ти рости та рости, Не хились, не кривись (С. Руданський); Весь зад почало заносити на берег, дараба викривилася, одним-однісінький гакар тріщав і щохвилі міг тріснути (Г. Хоткевич); Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коцюрбитися — коцю́рбитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. коцюрбитися — Корчитися, карлючитися, гнутися, кандзюбитися; (- дошки) жолобитися, кривитися, скручуватися, дубитися. Словник синонімів Караванського
  3. коцюрбитися — -блюся, -бишся; мн. коцюрбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. || Скорчуватися від старості, болю, страху тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коцюрбитися — КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. У неї [баби] лице, як дубова кора, а пальці на руках вузлами коцюрбились і тремтіли (А. Словник української мови у 20 томах
  5. коцюрбитися — КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (Стельмах, Правда.. Словник української мови в 11 томах