кочення

КО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. коти́ти 1 і коти́тися¹ 1.

Якщо одне тіло не ковзає, а котиться по іншому, то тертя, що виникає при цьому, називається тертям кочення (Курс фізики, І, 1957, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочення — ко́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кочення — -я, с. Дія за знач. котити 1) і котитися I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кочення — КО́ЧЕННЯ, КОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коти́ти 1 і коти́тися¹... Словник української мови у 20 томах