1. Словник української мови в 11 томах

крамольний

КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний.

Посипались в усі кінці імперії таємні розпорядження збирати і знищувати його [Т. Шевченка] крамольні твори (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крамольний — крамо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крамольний — -а, -е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамольний — КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до крамоли; антидержавний, заборонений. Петру дивиться на заґратовані вікна [церкви] і думає: мабуть, ґрати зроблено для того, щоб ніхто не вкрав оцих дорогих окрас .. Та зразу ж відгонить од себе такі крамольні думки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. крамольний — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови