крамольний
КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до крамоли; антидержавний, заборонений.
Петру дивиться на заґратовані вікна [церкви] і думає: мабуть, ґрати зроблено для того, щоб ніхто не вкрав оцих дорогих окрас .. Та зразу ж відгонить од себе такі крамольні думки (М. Чабанівський);
Посипались в усі кінці імперії таємні розпорядження збирати і знищувати його [Т. Шевченка] крамольні твори (П. Колесник);
Сергiй цiлком пройнявся .. Богдановим настроєм, цiлими днями декламував рядки крамольного поета (О. Гончар);
Вона вже й Бога забула, молитов у школі не учить, а тільки пісень крамольних співає з дітьми! (К. Гриб);
– Хай вмирають крамольні думки, на землі буде спокійніше, тиран царює вічно, вічний спокій, вічна тиша (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крамольний — крамо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- крамольний — -а, -е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крамольний — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- крамольний — КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний. Посипались в усі кінці імперії таємні розпорядження збирати і знищувати його [Т. Шевченка] крамольні твори (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 47). Словник української мови в 11 томах