1. Словник синонімів української мови

крамольний

БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. (який закликає до бунту, перейнятий духом бунтарства). Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його (Т. Шевченка) бунтівні вірші (Н. Рибак); Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівного холопа — білого орапа (Панас Мирний); Дзвенять кайдани по Сибіру, І на бунтарському Дону Стиха відлуння (А. Малишко); В університеті Київському ніколи не згасав бунтівничий дух (Ю. Мартич); У Галичині з'явились соціалісти! І не чужі, що, як відомо, в чемоданах з подвійним дном розвозять крамольні ідеї, а свої, доморощені (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крамольний — крамо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крамольний — -а, -е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамольний — КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до крамоли; антидержавний, заборонений. Петру дивиться на заґратовані вікна [церкви] і думає: мабуть, ґрати зроблено для того, щоб ніхто не вкрав оцих дорогих окрас .. Та зразу ж відгонить од себе такі крамольні думки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. крамольний — КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний. Посипались в усі кінці імперії таємні розпорядження збирати і знищувати його [Т. Шевченка] крамольні твори (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 47). Словник української мови в 11 томах