креснути
КРЕ́СНУТИ, не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу).
Крига почала креснути (Сл. Гр.).
КРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до креса́ти 1, 2, 4.
Чумак.. дістав з кишені гаман, набив люльку тютюну, взяв губку та крицю, креснув — і викресав (Україна.., І, 1960, 67);
Супротивник одсувається назад.., щоб, бува,.. не креснув зачепа… (Мирний, І, 1949, 301);
Трамвайні блискавиці Креснули віддалік (Рильський, Поеми, 1957, 22).
◊ Кре́снути очи́ма (поглядом) — гнівно глянути, подивитися.
— Ух,— знов водночас креснули очима Кожух і Сидорін (Баш, Надія, 1960, 169);
— У нас, знаєте, мова коротка,— креснув офіцера поглядом Варжак (Гончар, II, 1959, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- креснути — кре́снути дієслово недоконаного виду про кригу кресну́ти дієслово доконаного виду до креса́ти Орфографічний словник української мови
- креснути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
- креснути — I кр`еснути-не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). II кресн`ути-ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до кресати 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- креснути — КРЕ́СНУТИ, не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). Крига почала креснути (Сл. Б. Грінченка). КРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. що, чим, рідко чого і без дод. Однокр. до креса́ти... Словник української мови у 20 томах
- креснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
- креснути — Кресати, крешу, -шеш, одн. в. креснути, -сну, -неш гл. 1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Сніп. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше. Грин. ІІІ. 463. 2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Словник української мови Грінченка