креснути

Значення в інших словниках

1. креснути — кре́снути дієслово недоконаного виду про кригу кресну́ти дієслово доконаного виду до креса́ти Орфографічний словник української мови
2. креснути — I кр`еснути-не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). II кресн`ути-ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до кресати 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. креснути — КРЕ́СНУТИ, не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). Крига почала креснути (Сл. Б. Грінченка). КРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. що, чим, рідко чого і без дод. Однокр. до креса́ти... Словник української мови у 20 томах
4. креснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
5. креснути — КРЕ́СНУТИ, не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). Крига почала креснути (Сл. Гр.). КРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до креса́ти 1, 2, 4. Чумак.. Словник української мови в 11 томах
6. креснути — Кресати, крешу, -шеш, одн. в. креснути, -сну, -неш гл. 1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Сніп. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше. Грин. ІІІ. 463. 2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Словник української мови Грінченка