кривуля
КРИВУ́ЛЯ, і, ж., розм.
1. Непряма, покручена лінія; звивина, закрут.
Ішов [хлопчик].. дорогою, що робила кривулі (Калин, Закарп. казки, 1955, 93).
2. у знач. присл. криву́лями. Зигзагами (у 2 знач.).
Майже з-під ніг зірвався бекас і кривулями помчав над водою до берега (Коп., Як вони.., 1948, 15).
3. зневажл. Про криву, кульгаву людину.
Так вона [Галя].. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи «кривулею» (Мирний, IV, 1955, 73);
// перев. мн. Про криві ноги, руки.
4. ірон. Незграбно написана літера.
Я думав про грамоту так колись: »..Стулиш ту кривулю, виходить слово» (Барв., Опов.., 1902, 403);
Катерина засиділася біля столу, що на ньому лежали шматки паперу з Антоновими кривулями (Чорн., Визвол. земля, 1959, 230).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривуля — криву́ля 1 іменник жіночого роду закрут; зиґзаґ; незґрабно написана літера розм. криву́ля 2 іменник жіночого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
- кривуля — Звивина, закрут; (хто) кульга; (- літеру) карлючка, закарлючка. Словник синонімів Караванського
- кривуля — див. кривий; кульгавий Словник синонімів Вусика
- кривуля — -і, ж., розм. 1》 Непряма, покручена лінія; звивина, закрут. 2》 у знач. присл. кривулями. Зигзагами (у 2 знач.). 3》 зневажл. Про криву, кульгаву людину. || перев. мн. Про криві ноги, руки. 4》 ірон. Незграбно написана літера. 5》 розм. Важка шабля типу ятагана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривуля — КРИВУ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Непряма, покручена лінія; звивина, закрут. Остання кривуля дороги спускається в яр (М. Івченко); Ішов [хлопчик] .. дорогою, що робила кривулі (А. Словник української мови у 20 томах
- кривуля — криву́ля вул. нога (ст)|| = ґєра Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кривуля — КАРЛЮ́ЧКА розм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯ ірон.; ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П. Словник синонімів української мови