1. Словник синонімів української мови

кривуля

КАРЛЮ́ЧКА розм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯ ірон.; ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П. Колесник); Катерина засиділася біля столу, що на ньому лежали шматки паперу з Антоновими кривулями (С. Чорнобривець); Секретар в блокноті щось нотував швидкими розмашистими ієрогліфами (Ю. Смолич).

ЗИГЗА́ГОМ у знач. присл. (утворюючи ламану лінію, залишаючи слід у вигляді такої лінії), КРИВУ́ЛЬКОЮ розм., КРИВУ́ЛЯМИ розм., ГАДЮ́КОЮ рідше. Зірвалася (Зінька) й нерівно зигзагом побігла через подвір'я та бур'ян (А. Головко); З-під капелюха по скроні потекла кривулькою крапля поту (М. Томчаній); Майже з-під ніг зірвався бекас і кривулями помчав над водою (О. Копиленко); Вузькоколійка гадюкою звивається між стовбурами лісових велетнів (О. Донченко).

КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. — Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко); — Парашутистів бачила? — спитав кульгавий (Ю. Яновський); Так вона.. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи "кривулею" (Панас Мирний); Сиділа, сиділа (дівчина) Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривуля — криву́ля 1 іменник жіночого роду закрут; зиґзаґ; незґрабно написана літера розм. криву́ля 2 іменник жіночого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
  2. кривуля — Звивина, закрут; (хто) кульга; (- літеру) карлючка, закарлючка. Словник синонімів Караванського
  3. кривуля — див. кривий; кульгавий Словник синонімів Вусика
  4. кривуля — -і, ж., розм. 1》 Непряма, покручена лінія; звивина, закрут. 2》 у знач. присл. кривулями. Зигзагами (у 2 знач.). 3》 зневажл. Про криву, кульгаву людину. || перев. мн. Про криві ноги, руки. 4》 ірон. Незграбно написана літера. 5》 розм. Важка шабля типу ятагана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кривуля — КРИВУ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Непряма, покручена лінія; звивина, закрут. Остання кривуля дороги спускається в яр (М. Івченко); Ішов [хлопчик] .. дорогою, що робила кривулі (А. Словник української мови у 20 томах
  6. кривуля — криву́ля вул. нога (ст)|| = ґєра Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кривуля — КРИВУ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Непряма, покручена лінія; звивина, закрут. Ішов [хлопчик].. дорогою, що робила кривулі (Калин, Закарп. казки, 1955, 93). 2. у знач. присл. криву́лями. Зигзагами (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах