крижі
КРИ́ЖІ, ів, мн.
1. Нижня частина спини; поперек.
Взяв дід бабу за крижі Та поводив по хижі (Чуб., V, 1874, 1136);
Калинович.. пробував устати, але почув біль у крижах і йойкнув (Фр., VI, 1951, 351);
В крижах пече, ніби колесом його [Павла Максимовича] переїхали, розтрощивши хребет (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 62).
2. Задня частина тулуба тварини (звичайно коня).
Та тут Галону [кобилу] як уперезав батіг по крижах, то на ній аж шкіра стряслася (Март., Тв., 1954, 44);
Селянин, хльоскаючи його [коня] по гладких крижах віжкамщ звертав на дорогу (Панч, І, 1956, 371).
3. анат. Трикутна кістка, що утворилася внаслідок зростання між собою п’яти хребців і з’єднує тазові кістки з хребтом.
Крижові хребці зростаються в одну масивну кістку — крижі (Анат. і фізіол. люд., 1957, 33).
Значення в інших словниках
- крижі — Кри́жі: — нижня частина спини, поперек [51;52] Словник з творів Івана Франка
- крижі — мн. (спина нижче пояса) поперек, поясниця. Словник синонімів Полюги
- Крижі — Крижі́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- крижі — -ів, мн. 1》 Нижня частина спини; поперек. 2》 Задня частина тулуба тварини (зазвичай коня). 3》 анат. Трикутна кістка, що утворилася внаслідок зростання між собою п'яти хребців і з'єднує тазові кістки з хребтом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крижі — КРИ́ЖІ, ів, мн. 1. Те саме, що по́пере́к 1. Взяв дід бабу за крижі Та поводив по хижі (П. Чубинський); Калинович .. пробував устати, але почув біль у крижах і йойкнув (І. Словник української мови у 20 томах
- крижІ — кри́жІ мед. поперек (ср, ст)||крижбанти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- крижі — КРИ́ЖІ (задня частина тулуба тварини — перев. коня), ОЗА́ДДЯ розм., КРУП розм. Часом зайве відерце вівса сипнеш у жолоб. І коні виблискують крижами, як линки (В. Словник синонімів української мови
- крижі — Кри́жі, -жів, -жам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)