критий

КРИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до кри́ти 1-3, 8.

Везуть труну мальовану. Китайкою криту (Шевч., II, 1953, 43);

Біленькі хатки, криті соломою.., потопають у зелених садах (Кучер, Голод, 1961, 41);

Мусій стояв на порозі в кожушку, критому зеленим англійським сукном (Кос., Новели, 1962, 87).

◊ Ши́то й кри́то див. ши́тий.

2. у знач. прикм. Який має дах, дашок, накриття.

Приїхав Хшановський парою чудових коней в критих санках (Н.-Лев., II, 1956, 63);

Звідти [з мечеті] пішли на критий турецький базар, де.. зібрано все, чим торгує схід (Коцюб., III, 1956, 348);

Під’їхали дві криті санітарні машини (Кучер, Голод, 1961, 191);

Критий тік.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критий — кри́тий 1 дієприкметник від: кри́ти кри́тий 2 прикметник який має дах Орфографічний словник української мови
  2. критий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до крити 1-3), 8). 2》 у знач. прикм. Який має дах, дашок, накриття. Критий ринок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. критий — КРИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до кри́ти 1–3. Критий брезентом “бобик” зривав куряву, бригадири вигицували на конях, агроном диркотів на мотоциклі... (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. критий — кри́тий вул. 1. дивний; оригінальний, екстраординарний (м) 2. багатий, респектабельний (м): Кри́та кубі́та (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. критий — Критий, -а, -е Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. критий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198. Словник української мови Грінченка