крити
КРИ́ТИ, кри́ю, кри́єш, недок., перех.
1. чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь.
Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (Коцюб., II, 1955, 308);
Оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Л. Укр., І, 1951, 396);
*Образно. Чи скоро пролісок прокинеться для мене І, рястом криючи у трати глибший слід. Заграє, зацвіте надії тло зелене? (Зеров, Вибр., 1966, 97);
*У порівн. Як та галич поле крила — Ченці повалили До Констанця (Шевч., І, 1963, 266).
2. чим і без додатка. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати.
Ой як крикнув Гамалія: «Брати, будем жити, .. А курені килимами. Оксамитом крити!» (Шевч., І, 1963, 202);
Сильний грудний бас.. вигукнув: — Ріжте мене, але черепицею крити не буду (Руд., Остання шабля, 1959, 22);
Комсомольці, від диму чорні. Кузню криють добротним толем (Забашта, Нові береги, 1950, 59).
3. чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою.
— Мені шиють шубу на хутрі з сибірських лисиць, котру криють сукном місцевого виробу (Рибак, Помилка.., 1956, 97).
4. Затуляти що-небудь, ховати від зору.
Дід не підняв голови..: так само схилявся циліндр, криючи бороду до половини (Коцюб., II, 1955, 404);
Село невеличке та занедбане, криє між лісами та дебрями свої порозкидані нужденні бойківські хатки (Фр., II, 1950, 27);
Білий лоб твій криють чорні коси… (Крим., Вибр., 1965, 235);
// Затягувати, окутувати кого-, що-небудь димом, парою тощо, роблячи невидимим.
Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Шевч., І, 1963, 66);
Малими руками підкидає [дітвора] пил угору і криє себе, мов запоною, від цікавих очей… (Мирний, І, 1954, 346);
Ніч криє і місто, і табір ворожий (Л. Укр., І, 1951, 112);
З Ташані валувала пара, .. криючи дорогу.., міст (Тют., Вир, 1964, 39).
5. Тримати щось у таємниці; приховувати.
Крий, ховай погане, а воно таки гляне! (Укр.. присл.., 1955, 267);
Криє [Христя] від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця… (Мирний, III, 1954, 109);
Дозя недовго по смерті матері крила.. своє правдиве лице під маскою щирості.. і вірності (Фр., VIII, 1952, 282);
*Образно. Ти йдеш узліссям. Кожен кущ там криє глибокі таємниці (Рильський, II, 1960, 147).
Кри́ти в собі́ — ховати, таїти в собі що-небудь.
Була вона проста та щира; нічого не крила в собі, бо й нічого було (Свидн., Люборацькі, 1955, 43);
Згодом уже здавалось, що в усьому лісі немає жодної п’яді землі, яка не крила б у собі смертоносної начинки (Жур., Звич. турботи, 1960, 174).
◊ Ні́чого гріха́ кри́ти див. гріх.
6. від кого — чого, заст. Оберігати, захищати.
— Хай тебе криє мати божа від усього лихого,— шепче вона. — Спи, сину, може, переспиш (Мирний, І, 1949, 161);
Розпуджено гвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (Стар., Поет. тв., 1958, 143).
◊ Крий бо́же (ма́ти бо́жа):
а) уживається для вираження небажаності, заперечення чогось.
Коли я вирвусь з ції пустині? Чи, може, крий боже. Тут і загину (Шевч., II, 1953, 47);
Мати.. допитувалася [в Уласа], чи не вкрав він чого, крий боже (Тют., Вир, 1964, 63);
б) уживається для підкреслення величезної кількості, інтенсивності чогось.
Пан стрічає сам, такий гнівний, крий мати божа! (Вовчок, І, 1955, 67).
7. фам., рідко. Критикувати, картати, лаяти.
[Булава:] Як почав кричати [Роман Дмитрович], аж іскри з очей летять. Я ще ніколи не чув, щоб так крили (Мик., І, 1957, 401);
Криє [учителька] всіх, хто винен, навіть на особи й посади не зважає (Кучер, Трудна любов, 1960, 451).
8. У картярській грі — бити карту партнера старшою картою або козирем.
◊ Ні́чим кри́ти, фам.— нічого відповісти, немає чим заперечити.
Шум знявся в залі, почулися вигуки: ..— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (Головко, II, 1957, 548).
Значення в інших словниках
- крити — кри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- крити — Укривати, устеляти; (дах) покривати, (соломою) пошивати; (в собі) таїти, приховувати, ховати; (хиби) не ВИЯВЛЯТИ, МАСКУВАТИ; (хмарами) затягати, оповивати; (від лиха) оберігати, берегти, рятувати, хоронити; (картою) бити; (кого) СОВ. КРИТИКУВАТИ, лаяти. Словник синонімів Караванського
- крити — див. лаяти Словник синонімів Вусика
- крити — крию, криєш, недок., перех. 1》 чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. 2》 чим і без додатка. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати. Крити хату. 3》 чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крити — КРИ́ТИ, и́ю, и́єш, недок. 1. що чим і без прям. дод. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Оксамити, златоглави Будемо носити, Килимами крити лави, Меди-вина пити (П. Куліш); Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (М. Словник української мови у 20 томах
- крити — кри́ти вул. 1. утікати (ст) 2. прикривати відступ, відвертаючи увагу противника (ст) ◊ кри́ти ґра́би → ґраба ◊ кри́ти пазу́ри → пазур Лексикон львівський: поважно і на жарт
- крити — крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.). Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Фразеологічний словник української мови
- крити — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
- крити — Кри́ти, кри́ю, кри́єш; крий, кри́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крити — Крити, крию, -єш гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. Словник української мови Грінченка