1. Словник української мови в 11 томах

критерій

КРИТЕ́РІЙ, ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило.

Критерієм правильності теоретичних висновків, як відомо, є практика (Наука.., 8, 1956, 36);

Правда життя — ось найперший критерій художності, що його висуває марксистсько-ленінська естетика (Рад. літ-во, 3, 1962, 9).

∆ Крите́рій і́стини, філос.— мірило істинності, вірогідності людських знань, їх відповідності об’єктивній дійсності.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критерій — (підстава для оцінки) мірило, еталон. Словник синонімів Полюги
  2. критерій — крите́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. критерій — Мірило, мірка, (для порівняння, виявлення) пробний камінь. Словник синонімів Караванського
  4. критерій — [криетер'ій] -йу, ор. -йеим, м. (на) -йу/йі Орфоепічний словник української мови
  5. критерій — -ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. Критерій безпеки — встановлені значення параметрів та характеристик наслідків аварії, відповідно до яких обґрунтовується безпечність потенційно небезпечного об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. критерій — Вартостеміра Словник чужослів Павло Штепа
  7. критерій — КРИТЕ́РІЙ, ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило (у 2 знач.). Щастя – єдине мірило і критерій. Ради нього ми прагнемо кудись у неоглядну далину, в майбуття (О. Бердник); – Мабуть, різні критерії краси... Словник української мови у 20 томах
  8. критерій — крите́рій (від грец. κρίτήριον – засіб судження) 1. Мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації. 2. К. істини – мірило достовірності знань, їхньої відповідності об’єктивній дійсності. К. істини є суспільно-історична практика людей. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. критерій — Принцип, який визначає спосіб визнання чогось з позиції присутності, відсутності чи ступеню наявності певних характеристик, якостей; мірило чогось. Універсальний словник-енциклопедія
  10. критерій — КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність... Словник синонімів української мови
  11. критерій — Крите́рій, -рію, -рієві; -те́рії, -ріїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. критерій — рос. критерий ознака, на основі якої формується оцінка якості економічного об'єкта, процесу, мірило такої оцінки. Напр., критерій ефективності характеризує рівень ефективності системи, а критерій оптимальності — те, наскільки система наближена до оптимального стану. Eкономічна енциклопедія