критерій

КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність, ні уміркованість не може сама по собі служити критерієм для оцінки етичної вартості якоїсь діяльності чи напряму (Леся Українка); Література.. се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило (І. Франко); Еталоном поведінки, шкалою моральних цінностей для героїв Стефаника є совість (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

критерій — (підстава для оцінки) мірило, еталон. Словник синонімів Полюги
критерій — крите́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
критерій — Мірило, мірка, (для порівняння, виявлення) пробний камінь. Словник синонімів Караванського
критерій — [криетер'ій] -йу, ор. -йеим, м. (на) -йу/йі Орфоепічний словник української мови
критерій — -ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. Критерій безпеки — встановлені значення параметрів та характеристик наслідків аварії, відповідно до яких обґрунтовується безпечність потенційно небезпечного об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
критерій — Вартостеміра Словник чужослів Павло Штепа
критерій — КРИТЕ́РІЙ, ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило (у 2 знач.). Щастя – єдине мірило і критерій. Ради нього ми прагнемо кудись у неоглядну далину, в майбуття (О. Бердник); – Мабуть, різні критерії краси... Словник української мови у 20 томах
критерій — крите́рій (від грец. κρίτήριον – засіб судження) 1. Мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації. 2. К. істини – мірило достовірності знань, їхньої відповідності об’єктивній дійсності. К. істини є суспільно-історична практика людей. Словник іншомовних слів Мельничука
критерій — Принцип, який визначає спосіб визнання чогось з позиції присутності, відсутності чи ступеню наявності певних характеристик, якостей; мірило чогось. Універсальний словник-енциклопедія
критерій — Крите́рій, -рію, -рієві; -те́рії, -ріїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
критерій — КРИТЕ́РІЙ, ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. Критерієм правильності теоретичних висновків, як відомо, є практика (Наука.. Словник української мови в 11 томах
критерій — рос. критерий ознака, на основі якої формується оцінка якості економічного об'єкта, процесу, мірило такої оцінки. Напр., критерій ефективності характеризує рівень ефективності системи, а критерій оптимальності — те, наскільки система наближена до оптимального стану. Eкономічна енциклопедія