критерій

КРИТЕ́РІЙ, ю, ч.

Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило (у 2 знач.).

Щастя – єдине мірило і критерій. Ради нього ми прагнемо кудись у неоглядну далину, в майбуття (О. Бердник);

– Мабуть, різні критерії краси... – Невпевнено сказав я (Є. Гуцало);

Справжній науковець .. – це людина високих моральних критеріїв, громадянин і особистість (О. Тесленко);

А поруч з ним [греком], на рівні всіх критеріїв, .. коштовна бронза амфор і лутеріїв в музеї історичному за склом (Л. Костенко);

Діоніс при доборі кандидатур дотримувався ще й таких критеріїв, як низький рівень честолюбства, підвищена обережність, навіть боязкість (О. Авраменко, В. Авраменко).

△ (1) Крите́рій і́стини, філос. – мірило істинності, вірогідності людських знань, їхньої відповідності об'єктивній дійсності.

Лише практика виступає критерієм істини, правильності й обґрунтованості економічної політики (з наук.-попул. літ.);

Критерієм істини для гностиків було пізнання (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

критерій — (підстава для оцінки) мірило, еталон. Словник синонімів Полюги
критерій — крите́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
критерій — Мірило, мірка, (для порівняння, виявлення) пробний камінь. Словник синонімів Караванського
критерій — [криетер'ій] -йу, ор. -йеим, м. (на) -йу/йі Орфоепічний словник української мови
критерій — -ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. Критерій безпеки — встановлені значення параметрів та характеристик наслідків аварії, відповідно до яких обґрунтовується безпечність потенційно небезпечного об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
критерій — Вартостеміра Словник чужослів Павло Штепа
критерій — крите́рій (від грец. κρίτήριον – засіб судження) 1. Мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації. 2. К. істини – мірило достовірності знань, їхньої відповідності об’єктивній дійсності. К. істини є суспільно-історична практика людей. Словник іншомовних слів Мельничука
критерій — Принцип, який визначає спосіб визнання чогось з позиції присутності, відсутності чи ступеню наявності певних характеристик, якостей; мірило чогось. Універсальний словник-енциклопедія
критерій — КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність... Словник синонімів української мови
критерій — Крите́рій, -рію, -рієві; -те́рії, -ріїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
критерій — КРИТЕ́РІЙ, ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. Критерієм правильності теоретичних висновків, як відомо, є практика (Наука.. Словник української мови в 11 томах
критерій — рос. критерий ознака, на основі якої формується оцінка якості економічного об'єкта, процесу, мірило такої оцінки. Напр., критерій ефективності характеризує рівень ефективності системи, а критерій оптимальності — те, наскільки система наближена до оптимального стану. Eкономічна енциклопедія