крити

КРИ́ТИ, и́ю, и́єш, недок.

1. що чим і без прям. дод. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь.

Оксамити, златоглави Будемо носити, Килимами крити лави, Меди-вина пити (П. Куліш);

Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (М. Коцюбинський);

Оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Леся Українка);

* Образно. Чи скоро пролісок прокинеться для мене І, рястом криючи утрати глибший слід, Заграє, зацвіте надії тло зелене? (М. Зеров).

2. що чим і без прям. дод. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати.

Під дощ хати не криють, а коли ясно – і сама не тече (прислів'я);

Ой як крикнув Гамалія: “Брати, будем жити, .. А курені килимами, Оксамитом крити!” (Т. Шевченко);

Сильний грудний бас .. вигукнув: – Ріжте мене, але черепицею крити не буду (М. Руденко);

То обмолоченi кулi, щоб хату крити, – пояснив третiй онук (Ю. Логвин);

11/28/ жовтня закінчили крити хату (В. Медвідь);

Чужі дядьки крили бляхою піддашок (Є. Пашковський).

3. що чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою.

– Мені шиють шубу на хутрі з сибірських лисиць, котру криють сукном місцевого виробу (Н. Рибак);

Стіл у нього в кабінеті тепер стояв солідний, дубовий, хоч більярдним сукном крий (О. Забужко).

4. кого, що. Затуляти кого-, що-небудь, ховати від зору.

Дід не підняв голови..: так само схилявся циліндр, криючи бороду до половини (М. Коцюбинський);

Село невеличке та занедбане, криє між лісами та дебрями свої порозкидані нужденні бойківські хатки (І. Франко);

Білий лоб твій криють чорні коси... (А. Кримський);

// Затягувати, окутувати кого-, що-небудь димом, парою тощо, роблячи невидимим.

Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Т. Шевченко);

Малими руками підкидає [дітвора] пил угору і криє себе, мов запоною, від цікавих очей... (Панас Мирний);

Ніч криє і місто, і табір ворожий (Леся Українка);

Над ставом вода парувала; сизо-жовтнй туман жита криє, а болотяні віхи воду дмуть – лихо буде... (Г. Косинка);

Тихо туман розіслався, Землю всю криє, Промінь злотистий сховався (М. Рильський);

З Ташані валувала пара, .. криючи дорогу.., міст (Григорій Тютюнник);

Криє затінком суничним літній ліс, струмує шелест (П. Мовчан).

5. кого, що. Тримати щось у таємниці, приховувати щось, не видавати когось; покривати (у 7 знач.).

Крий, ховай погане, а воно таки гляне! (прислів'я);

Криє [Христя] від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця... (Панас Мирний);

Дозя недовго по смерті матері крила .. своє правдиве лице під маскою щирості .. і вірності (І. Франко);

* Образно. Ти йдеш узліссям. Кожен кущ там криє глибокі таємниці (М. Рильський);

Ні самому втікачеві, ні тим, хто, криючи його, порушує закони, нічого не буде (А. Кокотюха).

6. кого, що від кого – чого. Оберігати, захищати.

– Хай тебе криє Мати Божа від усього лихого, – шепче вона. – Спи, сину, може, переспиш (Панас Мирний);

Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький).

7. кого, що і без прям. дод., фам. Критикувати, картати, лаяти.

[Булава:] Як почав кричати [Роман Дмитрович], аж іскри з очей летять. Я ще ніколи не чув, щоб так крили (І. Микитенко);

Криє [учителька] всіх, хто винен, навіть на особи й посади не зважає (В. Кучер);

Товариші по бригаді пчихали й шмаркали на обидві ніздрі і несердитою лайкою крили молодого майстра, що забув видати респіратори (Є. Пашковський);

Голос Васі криє старого на чому тільки світ стоїть (А. Дністровий).

8. по кому – чому, розм. Те саме, що стріля́ти 1.

Австрійська артилерія почала крити по них [москалях] з гармат (У. Самчук).

9. що чим і без прям. дод. У картярській грі – бити карту партнера старшою картою або козирем.

Цього разу Грак ударив козирним тузом. Сідалковському не було чим крити (О. Чорногуз);

Крити козирем рекомендується, якщо нема інших карт (з навч. літ.).

10. кого, розм. Те саме, що заплі́днювати 1.

– Тарпанів колоністи винищили .. за те, що кобил їхніх крили (О. Гончар).

(1) Кри́ти в собі́ – приховувати що-небудь зовні непомітне, але важливе, суттєве; таїтися з чимсь.

Була вона проста та щира; нічого не крила в собі, бо й нічого було (А. Свидницький);

Малуша, коли стала князевою дружиною, мусила крити в собі любов до Христової віри (Б. Лепкий);

Згодом уже здавалось, що в усьому лісі немає жодної п'яді землі, яка не крила б у собі смертоносної начинки (С. Журахович);

В цій клятій сельві кожен листочок, кожна стеблина чи квіточка криє в собі смерть (Ю. Бедзик);

Ніхто й гадки не мав, що старіші космічні світи криють у собі загрозу людському існуванню (Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра).

◇ (2) Крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.) – уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного.

У Петра Степановича – сини, у Василя Семеновича – дочки... Та ба! Така ворожнеча піднялася... крий Господи! (Панас Мирний);

Наше приготування було таке, що крий, мати Божа! (І. Франко);

Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Коцюбинський);

Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник);

Він довго не віднімав долонь, щоб, крий Боже, ці люди не побачили в його очах глузливої посмішки (Р. Іваничук);

– Сам [Василь] собі за господиню, крий його цариця небесна... (Є. Гуцало);

Вiд неї чекати можна всього. Ще, крий Боже, почне зухвальством слiв своїх колоти (С. Йовенко);

(3) Ні́чим (нема́ чим) кри́ти – нема чого сказати у відповідь; немає аргументів.

Шум знявся в залі, почулися вигуки: .. – Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (А. Головко);

Павло Михайлович нахилився до Заруби, щось йому шепнув, але той глухо сказав: – Правда. І нема чим крить... (В. Кучер);

Розмова пішла так, що Чумакові нічим було крити (В. Речмедін);

– Чого це ви мовчите? Нічим крити? – Нещадим знахабнів і пішов у наступ, пам'ятаючи, що це найкраща оборона (О. Чорногуз);

–Та що ви кажете? Ну, так. Ну, так, звичайно, через мене, тут нічим крити (О. Ірванець).