крити

Укривати, устеляти; (дах) покривати, (соломою) пошивати; (в собі) таїти, приховувати, ховати; (хиби) не ВИЯВЛЯТИ, МАСКУВАТИ; (хмарами) затягати, оповивати; (від лиха) оберігати, берегти, рятувати, хоронити; (картою) бити; (кого) СОВ. КРИТИКУВАТИ, лаяти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крити — кри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. крити — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. крити — крию, криєш, недок., перех. 1》 чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. 2》 чим і без додатка. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати. Крити хату. 3》 чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крити — КРИ́ТИ, и́ю, и́єш, недок. 1. що чим і без прям. дод. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Оксамити, златоглави Будемо носити, Килимами крити лави, Меди-вина пити (П. Куліш); Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (М. Словник української мови у 20 томах
  5. крити — кри́ти вул. 1. утікати (ст) 2. прикривати відступ, відвертаючи увагу противника (ст) ◊ кри́ти ґра́би → ґраба ◊ кри́ти пазу́ри → пазур Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. крити — крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.). Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Фразеологічний словник української мови
  7. крити — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
  8. крити — Кри́ти, кри́ю, кри́єш; крий, кри́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. крити — КРИ́ТИ, кри́ю, кри́єш, недок., перех. 1. чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (Коцюб., II, 1955, 308); Оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Л. Укр., І, 1951, 396); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. крити — Крити, крию, -єш гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. Словник української мови Грінченка