крити

Крити, крию, -єш

гл.

1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату.

2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88.

3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крити — кри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. крити — Укривати, устеляти; (дах) покривати, (соломою) пошивати; (в собі) таїти, приховувати, ховати; (хиби) не ВИЯВЛЯТИ, МАСКУВАТИ; (хмарами) затягати, оповивати; (від лиха) оберігати, берегти, рятувати, хоронити; (картою) бити; (кого) СОВ. КРИТИКУВАТИ, лаяти. Словник синонімів Караванського
  3. крити — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  4. крити — крию, криєш, недок., перех. 1》 чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. 2》 чим і без додатка. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати. Крити хату. 3》 чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крити — КРИ́ТИ, и́ю, и́єш, недок. 1. що чим і без прям. дод. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Оксамити, златоглави Будемо носити, Килимами крити лави, Меди-вина пити (П. Куліш); Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (М. Словник української мови у 20 томах
  6. крити — кри́ти вул. 1. утікати (ст) 2. прикривати відступ, відвертаючи увагу противника (ст) ◊ кри́ти ґра́би → ґраба ◊ кри́ти пазу́ри → пазур Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. крити — крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.). Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Фразеологічний словник української мови
  8. крити — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
  9. крити — Кри́ти, кри́ю, кри́єш; крий, кри́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. крити — КРИ́ТИ, кри́ю, кри́єш, недок., перех. 1. чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (Коцюб., II, 1955, 308); Оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Л. Укр., І, 1951, 396); *Образно. Словник української мови в 11 томах