критий

КРИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до кри́ти 1–3.

Критий брезентом “бобик” зривав куряву, бригадири вигицували на конях, агроном диркотів на мотоциклі... (Б. Харчук);

Подвір'я дійсно просторе, збоку великий, білий, але критий соломою, будинок, довкруги чотирикутником маказин, клуня, далі стайня й короварня (У. Самчук);

Біленькі хатки, криті соломою.., потопають у зелених садах (В. Кучер);

Критий ґонтом дах підтримувало шість дерев'яних стовпів – по три з кожного боку дверей (Ю. Мушкетик);

Хатина, плетена з лози, глиною обмазана, кураєм крита (В. Чемерис);

Насторожили навстіж відчинені двері до хатини, критої ґонтою (В. Шкляр);

Везуть труну мальовану, Китайкою криту (Т. Шевченко);

Мусій стояв на порозі в кожушку, критому зеленим англійським сукном (Г. Косинка);

Петро побачив його й згадав – селянське серце – про свій власний кожух, дуже добрий, сукном критий, із справжнім смушковим коміром (Д. Бузько).

2. у знач. прикм. Який має дах, дашок, накриття.

Приїхав Хшановський парою чудових коней в критих санках (І. Нечуй-Левицький);

Пішли на критий турецький базар, де .. зібрано все, чим торгує схід (М. Коцюбинський);

Під'їхали дві криті санітарні машини (В. Кучер);

В критий [вагон] забиратися небезпечно – нічого не видно, нікуди тікати... (В. Малик);

Дорогою з боку Щирця поволі котився критий фургон, запряжений цугом (Р. Іваничук);

Ота кругла кімната, в яку потрапив, була велика, ніби спортзала чи критий каток (Валерій Шевчук).