1. Словник української мови в 11 томах

кричний

КРИ́ЧНИЙ, а, е, мет. Прикм. до кри́ця 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кричний — кри́чний прикметник від: кри́ця Орфографічний словник української мови
  2. кричний — -а, -е, мет. Прикм. до криця 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кричний — КРИ́ЧНИЙ, а, е, мет. Прикм. до кри́ця 2. Хоча якість кричного заліза, з яким працювали слов'янські майстри, не була високою, воно повністю відповідало потребам у виготовленні основних знарядь праці, зброї, предметів побуту і т. ін. (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах