кружальце
КРУЖА́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до кружа́ло 1.
Сонце тихо сяє; бігають його жовті кружальця по сухій траві (Мирний, IV, 1955, 82);
На стіні висіла карта, на якій було багато синіх кружалець, вроблених олівцем (Донч., Ю. Васюта, 1950, 76);
Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем (Сл. Гр.);
В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кружальце — кружа́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кружальце — -я, с. Зменш. до кружало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружальце — КРУЖА́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до кружа́ло 1. На стіні висіла карта, на якій було багато синіх кружалець, зроблених олівцем (О. Донченко); У кутку тлів вогонь, червонувате його проміння осявало піл, темні стіни, кадь, у якій світилось кружальце води... Словник української мови у 20 томах
- кружальце — Кружало, -ла с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Вас. 167. ум. кружалко, кружальце. Словник української мови Грінченка