кружати

КРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок; розм.

1. перех. і без додатка. Пити хмільні напої.

Зевес тогді [тоді] кружав сивуху І оселедцем заїдав (Котл., І, 1952, 69);

Вона уточила і унесла чого треба було. Стали кружати (Кв.-Осн., II, 1956, 222);

Там наші два діди спіткалися знайомі.. Сидять, кружають мед (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 327);

*Образно. Було колись — в Україні Лихо танцевало [танцювало], Журба в шинку мед-горілку Поставцем кружала (Шевч., І, 1963, 65).

2. неперех; рідко. Те саме, що кружля́ти 1, 4, 6.

Він бачив цілу юрбу.. гімназистів, що, кружаючи біля учителя, весело щебетали (Мирний, III, 1954, 186);

Стрикізки [бабки] кружали невтомно над водою (Коб., І, 1956, 453);

Хто кружав, той дома спать лягає, а хто простує, той в дорозі ночує (Номис, 1864, № 11406);

Марно тільки молодець По степу кружав (Манж., Тв., 1955, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружати — кружа́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кружати — (мед, пиво) пити; (колувати) КРУЖЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
  3. кружати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  4. кружати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Пити хмільні напої. 2》 неперех., рідко. Те саме, що кружляти 1), 4), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кружати — див. кружити Словник чужослів Павло Штепа
  6. кружати — КРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. 1. що і без прям. дод. Пити хмільні напої. Зевес тогді [тоді] кружав сивуху І оселедцем заїдав (І. Котляревський); Вона уточила і унесла чого треба було. Стали кружати (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. кружати — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. кружати — Кружа́ти, -жа́ю, -єш гл. = кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. Котл. Ен. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає. ЗОЮР. І. 219. Словник української мови Грінченка