крякання
КРЯ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кря́кати та звуки, утворювані цією дією.
Птаство почало злітатися: .. крик, гамір, крякання (Фр., IV, 1950, 69);
Крякання качок І голос лиски чуть між комишами… (Рильський, І, 1960, 169);
Він .. позіхав з смаком і з кряканням (Коцюб., І, 1955, 330).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крякання — кря́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- крякання — -я, с. Дія за знач. крякати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крякання — КРЯ́КАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кря́кати 1, 3, 5 та звуки, утворювані цією дією. Птаство почало злітатися: .. крик, гамір, крякання (І. Франко); Крякання качок І голос лиски чуть між комишами... (М. Словник української мови у 20 томах