кріпильник
КРІПИ́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах.
Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Досв., Вибр., 1959, 348);
Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (Донч., Шахта.., 1949, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кріпильник — кріпи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кріпильник — -а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кріпильник — (людина) зміцнювач Словник чужослів Павло Штепа
- кріпильник — КРІПИ́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах. Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Олесь Досвітній); Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (О. Словник української мови у 20 томах