кубок
КУ́БОК, бка, ч.
1. Великий келих; чара.
Юпитер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб (Котл., І, 1952, 69);
Кубок огнистого вина відразу освіжив його (Фр., VI, 1951, 102);
Бульба добивав посуд — сулії, пляшки.., карбовані срібні кубки і турецькі чарки (Довж., І, 1958, 220);
*Образно. Яке це щастя — в радощах земних Трудів і днів спивати кубок повний! (Рильський, І, 1956, 89).
2. Ваза з коштовного матеріалу, що її вручають як приз переможцям спортивних змагань.
Тривають змагання на кубок СРСР з футбола (Рад. Укр., 27 .VI 11 1959, 4);
Всюди знаки спортивної слави Ольги Аніканової — .. великі і маленькі медалі, статуетки, кубки (Собко, П’єси, 1958, 319).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кубок — ку́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кубок — див. келих Словник синонімів Вусика
- кубок — [кубок] -бка, м. (на) -бку, мн. -бкие, -бк'іў Орфоепічний словник української мови
- кубок — -бка, ч. 1》 Великий келих; чара. 2》 Ваза з коштовного матеріалу, що її вручають як приз переможцям спортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кубок — Келех, див. посуд, чаша, шкалик Словник чужослів Павло Штепа
- кубок — КУ́БОК, бка, ч. 1. Великий келих; чара. Юпітер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб (І. Котляревський); Бульба добивав посуд – сулії, пляшки.., карбовані срібні кубки і турецькі чарки (О. Словник української мови у 20 томах
- кубок — КЕ́ЛИХ (посуд для пиття вина та інших напоїв), ЧА́РА, ФІА́Л поет., заст., ПУ́ГАР (ПО́ГАР) діал.; КУ́БОК (подібний посуд великого розміру). Наповнимо келих за долю Вкраїни (М. Нагнибіда); Розм'як Зевес, як після пару, І вижлуктив підпінка чару (І. Словник синонімів української мови