кубок

КЕ́ЛИХ (посуд для пиття вина та інших напоїв), ЧА́РА, ФІА́Л поет., заст., ПУ́ГАР (ПО́ГАР) діал.; КУ́БОК (подібний посуд великого розміру). Наповнимо келих за долю Вкраїни (М. Нагнибіда); Розм'як Зевес, як після пару, І вижлуктив підпінка чару (І. Котляревський); Недопиване вино блищало в золотих та срібних кубках та пугарях (І. Нечуй-Левицький); — Жінко, принеси погари, вип'ємо з Юрком за щастя Ганьки і Степана (М. Томчаній); — А де ж той кубок золотий і те дання уроче? Тепер свідомо я до дна його доп'ю охоче (Леся Українка). — Пор. бока́л.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубок — ку́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кубок — див. келих Словник синонімів Вусика
  3. кубок — [кубок] -бка, м. (на) -бку, мн. -бкие, -бк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. кубок — -бка, ч. 1》 Великий келих; чара. 2》 Ваза з коштовного матеріалу, що її вручають як приз переможцям спортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кубок — Келех, див. посуд, чаша, шкалик Словник чужослів Павло Штепа
  6. кубок — КУ́БОК, бка, ч. 1. Великий келих; чара. Юпітер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб (І. Котляревський); Бульба добивав посуд – сулії, пляшки.., карбовані срібні кубки і турецькі чарки (О. Словник української мови у 20 томах
  7. кубок — КУ́БОК, бка, ч. 1. Великий келих; чара. Юпитер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб (Котл., І, 1952, 69); Кубок огнистого вина відразу освіжив його (Фр., VI, 1951, 102); Бульба добивав посуд — сулії, пляшки.. Словник української мови в 11 томах