1. Словник української мови в 11 томах

куйовдитися

КУЙО́ВДИТИСЯ, джуся, дишся, недок.

1. Ставати, бути кошлатим (у 1 знач.) (про волосся).

Міцно зашнурувала [Тоня] тапочки, підв’язала стрічкою кучерів щоб не куйовдились на вітрі (Собко, Матв. затока, 1962, 14);

Він нахмурився тими місцями, де в людей ростуть брови, а в нього куйовдився легкий пух (Смолич, V, 1959, 14).

2. розм. Порпатися, ритися.

Бувало, смерклося,— то ми і до хропка. Тепер.. Він тільки збитень смокче. Куйовдиться, не їсть і спать не хоче (Г.-Арт., Байки.., 1958, 146);

В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла [Свиня] Між квітами пориться (Гл., Вибр., 1951, 148).

3. фам., рідко. Те саме, що по́ратися.

Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились і на порозі з’явились чоловіки (Григ., Вибр., 1959, 33);

Ніби чорти в пеклі, куйовдилися в диму палаючих гамазеїв козаки (Добр., Очак. розмир, 1965, 147).

4. фам., рідко. Те саме, що вовту́зитися 1.

Аж до світу куйовдилася перезва на.. вулиці (Гр., II, 1963, 275);

— Годі вам там куйовдитись,— окликнув своїх закоханих.— Пора за роботу (Гончар, II, 1959, 369).

5. перен., рідко. Те саме, що ви́хоритися¹.

*Образно. Думки [Чіпки] помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою… (Мирний, II, 1954, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куйовдитися — куйо́вдитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. куйовдитися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. куйовдитися — -джуся, -дишся, недок. 1》 Ставати, 2》 розм. Порпатися, ритися. 3》 фам., рідко. Те саме, що поратися. 4》 фам., рідко. Те саме, що вовтузитися 1). 5》 перен., рідко. Те саме, що вихоритися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куйовдитися — КУЙО́ВДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. Ставати, бути кошлатим (у 1 знач.) (про волосся). Він нахмурився тими місцями, де в людей ростуть брови, а в нього куйовдився легкий пух (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. куйовдитися — ПО́РАТИСЯ (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо), КЛОПОТА́ТИСЯ, КЛОПОТА́ТИ рідше, ОРУ́ДУВАТИ розм., ТОВКТИ́СЯ розм., ЧОВПТИ́СЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., КОПИРСА́ТИСЯ розм., КУЙО́ВДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  6. куйовдитися — Куйо́вдитися, -джуся, -дишся гл. 1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася. Гліб. Словник української мови Грінченка