куйовдитися

КУЙО́ВДИТИСЯ, джуся, дишся, недок.

1. Ставати, бути кошлатим (у 1 знач.) (про волосся).

Він нахмурився тими місцями, де в людей ростуть брови, а в нього куйовдився легкий пух (Ю. Смолич);

Міцно зашнурувала [Тоня] тапочки, підв'язала стрічкою кучері, щоб не куйовдились на вітрі (В. Собко);

Волосся, завжди прилизане, рівненько розділене на проділ, куйовдилось і падало на очі, що шмигляли, як мишенята (В. Нестайко);

На голові куйовдилася запорізька чуприна (Д. Білий);

// Невпорядковано, густо рости (про дерева, кущі і т. ін.).

Будинок був оточений старим, ще родючим садом, уздовж парканів куйовдилися кущі .. агресту [аґрусу], червоних, жовтих і чорних порічок (Ю. Винничук);

// Бути неохайним, невпорядкованим (про речі).

Ліжка майже в буквальному значенні – зруйновані, широкі ковдри куйовдяться на підлозі (І. Роздобудько).

2. розм. Порпатися (в 1 знач.), ритися (в 1 знач.).

Бувало, смерклося, – то ми і до хропка. Тепер .. Він тільки збитень смокче, Куйовдиться, не їсть і спать не хоче (П. Гулак-Артемовський);

В багні куйовдилась [Свиня], ще й на квітник прийшла Між квітами пориться (Л. Глібов).

3. фам., рідко. Те саме, що по́ратися 1.

Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились і на порозі з'явились чоловіки (Грицько Григоренко);

Ніби чорти в пеклі, куйовдилися в диму палаючих гамазеїв козаки (С. Добровольський).

4. фам., рідко. Те саме, що вовту́зитися 1.

Всі ті спостереження, почуття і уваги куйовдилися в капітановій голові, майже пригнітаючи його ум і тільки постепенно [поступово], по черзі доходили до повної його свідомості (І. Франко);

Аж до світу куйовдилася перезва на .. вулиці (Б. Грінченко);

– Годі вам там куйовдитись .. Пора за роботу (О. Гончар).

5. перен., рідко. Те саме, що ви́хоритися¹.

Хтось роздирав плахту неба на дрібне шмаття хмарин. Метушилися, куйовдилися, сум'ятилися, заходили одна на одну, ударяли об себе, перегиналися, звивалися й розвивалися, розколювалися й зливалися, роздроблювали й єднали водно (Б.-І. Антонич);

* Образно. Думки [Чіпки] помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний).