1. Словник української мови в 11 томах

кукання

КУ́КАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ку́кати 1.

Невеличка полонина.. вітала їх таємничим куканням зозулі в гущавині (Фр., III, 1950, 16);

В лісі роздавалося кукання зозулі (Галан, Гори.., 1956, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукання — ку́кання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кукання — -я, с., рідко. Дія за знач. кукати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кукання — КУ́КАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ку́кати 1–3. Невеличка полонина .. вітала їх таємничим куканням зозулі в гущавині (І. Франко); В лісі роздавалося кукання зозулі (Я. Галан); В Гамбурзі висів годинник із зозулею, що вибивала години. І коли .. Словник української мови у 20 томах