кульбабин
КУЛЬБА́БИН, а, е. Прикм. до кульба́ба.
Хлопчик побачив, що тепер уже розцвіли всі кульбабині подружки і навколо немов постелився ніжний золотий килим (Донч., VI, 1957, 497);
Улька була в ситцевому квітчастому платті, сама легенька, ніби кульбабина парасолька: тільки дмухни, вона й полетить (Добр., Ол. солдатики, 1961, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кульбабин — кульба́бин прикметник Орфографічний словник української мови
- кульбабин — -а, -е. Прикм. до кульбаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кульбабин — КУЛЬБА́БИН, а, е. Прикм. до кульба́ба. Хлопчик побачив, що тепер уже розцвіли всі кульбабині подружки і навколо немов постелився ніжний золотий килим (О. Словник української мови у 20 томах