1. Словник української мови в 11 томах

кульбабка

КУЛЬБА́БКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кульба́ба.

Лучка у плавнях вже зеленіла, перші кульбабки вже розкрили свої сонячні личка у цьому південному краю (Смолич, V, 1959, 697);

При дорозі затаїлася в траві кульбабка. Вона вже одцвіла. Голівка її в біленькій прозорій шапочці (Коп., Як вони.., 1961, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кульбабка — кульба́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кульбабка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кульбаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кульбабка — КУЛЬБА́БКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кульба́ба. При дорозі затаїлася в траві кульбабка. Вона вже одцвіла. Голівка її в біленькій прозорій шапочці (О. Словник української мови у 20 томах