1. Словник української мови в 11 томах

кунацтво

КУНА́ЦТВО, а, с. Звичай, який зв’язує кунаків зобов’язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; дружба, приятелювання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунацтво — куна́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кунацтво — -а, с. Звичай, який зв'язує кунаків зобов'язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; дружба, приятелювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кунацтво — КУНА́ЦТВО, а, с. Звичай, який зв'язує кунаків зобов'язанням взаємної дружби, захисту, гостинності. Укладання угод про кругову поруку, про взаємні шлюби між певними племенами, кунацтво... Словник української мови у 20 томах