1. Словник української мови в 11 томах

кунячий

КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1.

— Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (Тулуб, Людолови, 1,1957, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунячий — ку́нячий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. кунячий — -а, -е, розм. Те саме, що куницевий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кунячий — КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1. Куняча шапочка на голові та багатий, коралами прикрашений ніж у піхвах, .. доповнювали одяг (Юліан Опільський); – Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Словник української мови у 20 томах