купецький

КУПЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до купе́ць 1.

Був товар усякий купецький, що і для панів, і їх жінок, було дечого і для простого народу (Кв.-Осн., II, 1956, 309);

[Кукса:] Піди у млин, нехай Антон візьме коряк з якого там купецького лантуха (Кроп., І, 1958, 176);

Сюди пристали і купецькі судна, з яких одно було під португальським прапором (Видатні вітч. географи.., 1954, 61);

// Власт. побуту, звичаям купців.

Купецьку фальш, що світ, мов змій. Здавила в золота окрут, Захланність і обман гидкий Забудь, забудь, забудь! (Фр., XIII, 1954, 123).

Купе́цький стан — стан, що складається з купців.

Одважні борці.., що винуватили мене в несталості та запобіганні, походжають собі дуже безпечно по рідній землі, як добре оплачені слуги уряду або як шановні достойники купецького стану (Л. Укр., IV, 1954, 133);

На купе́цький лад — по-купепькому, як у купців.