купол
КУ́ПОЛ, а, ч.
1. Опуклий дах, що має форму півкулі; баня.
За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (Мик., II, 1957, 269);
Коли під куполом цирку акробат виконує якийсь карколомний номер, оркестр раптово замовкає (Рад. Укр., 2.Х 1962, 3);
*Образно. В Радянському Союзі індивідуальна творчість письменників, по-перше, об’єднана під одним куполом Спілки,— куполом, який колонами своїми стоїть на грунті творчості народної (Тич., III, 1957, 98);
*У порівн. Самітно стояла грубезна липа на горбі, наче величезний купол над лісовим храмом (Он., Іду.., 1958, 25).
2. перен. Куляста поверхня або предмет такої форми.
Кущі в одному місці зовсім сплелися верховіттям, утворивши просторий купол (Смолич, II, 1958, 47);
Поблизу Ромен, коло соляного купола гори Золотухи, радянські геологи відкрили нафту (Цюпа, Україна.., 1960, 174);
То просто була система парашута така: купол не суцільний, а смужками-стрічками (Гончар, Тронка, 1963, 23);
По голубому куполу неба ширяють якісь вузькі, чорні птахи (Вільде, Наші батьки.., 1946, 3).
Значення в інших словниках
- купол — (опуклий дах) баня, маківка, (тимчасовий) шатро. Словник синонімів Полюги
- купол — ку́пол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- купол — див. вершина; дах Словник синонімів Вусика
- купол — [купол] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- купол — -а, ч. 1》 Опуклий дах, що має форму півкулі; баня. 2》 перен. Куляста поверхня або предмет такої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купол — Баня, маківка Словник чужослів Павло Штепа
- купол — КУ́ПОЛ, а, ч. 1. Опуклий дах, що має форму півкулі; баня² (у 1 знач.). За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Словник української мови у 20 томах
- купол — А, ч. Голова. Купол протри: щось насипалось. Словник сучасного українського сленгу
- купол — ку́пол (італ. cupola, від лат. cuppu1а – невелика бочка) просторова несуча конструкція опуклого покриття круглої, еліптичної або многокутної в плані споруди. Словник іншомовних слів Мельничука
- купол — Замкнуте склепіння з кам'яних або цегляних клинів у вигляді півкулі, що накриває центричне в плані приміщення. Універсальний словник-енциклопедія
- купол — КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю. Словник синонімів української мови
- купол — (італ. < лат. — бочонок) Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі. Архітектура і монументальне мистецтво