купол

КУ́ПОЛ, а, ч.

1. Опуклий дах, що має форму півкулі; баня² (у 1 знач.).

За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко);

Люстру під куполом закріпили, щоб не впала депутатам на голову, бо це завдало б невідшкодовних збитків національному інтелекту (Л. Костенко);

Біля високої катедри, що ясніла у сонячному промінні золотими куполами, сів [Вольфґанґ] на сходи й заплакав (В. Багірова);

Купол Домініканського собору один до одного повторює купол римського Святого Петра, щоправда, удвічі з половиною зменшений (Ю. Андрухович);

Коли під куполом цирку акробат виконує якийсь карколомний номер, оркестр раптово замовкає (з газ.);

* Образно. Індивідуальна творчість письменників .. об'єднана під одним куполом Спілки (П. Тичина);

* У порівн. Самітно стояла грубезна липа на горбі, наче величезний купол над лісовим храмом (Юліан Опільський);

// Горішній поверх будівлі.

Якщо дозволиш, я заночую в бібліотеці, в куполі (Василь Шевчук).

2. Куляста поверхня або предмет такої форми.

Кущі в одному місці зовсім сплелися верховіттям, утворивши просторий купол (Ю. Смолич);

Поблизу Ромен, коло соляного купола гори Золотухи, .. геологи відкрили нафту (І. Цюпа);

То просто була система парашута така: купол не суцільний, а смужками-стрічками (О. Гончар);

* Образно. По голубому куполу неба ширяють якісь вузькі, чорні птахи (Ірина Вільде);

Зупиніться під гнівним і натхненним куполом громохкого неба – це гуркоче простір вашої душі (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купол — (опуклий дах) баня, маківка, (тимчасовий) шатро. Словник синонімів Полюги
  2. купол — ку́пол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. купол — див. вершина; дах Словник синонімів Вусика
  4. купол — [купол] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  5. купол — -а, ч. 1》 Опуклий дах, що має форму півкулі; баня. 2》 перен. Куляста поверхня або предмет такої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. купол — Баня, маківка Словник чужослів Павло Штепа
  7. купол — А, ч. Голова. Купол протри: щось насипалось. Словник сучасного українського сленгу
  8. купол — ку́пол (італ. cupola, від лат. cuppu1а – невелика бочка) просторова несуча конструкція опуклого покриття круглої, еліптичної або многокутної в плані споруди. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. купол — Замкнуте склепіння з кам'яних або цегляних клинів у вигляді півкулі, що накриває центричне в плані приміщення. Універсальний словник-енциклопедія
  10. купол — КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю. Словник синонімів української мови
  11. купол — КУ́ПОЛ, а, ч. 1. Опуклий дах, що має форму півкулі; баня. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (Мик., II, 1957, 269); Коли під куполом цирку акробат виконує якийсь карколомний номер, оркестр раптово замовкає (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. купол — (італ. < лат. — бочонок) Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі. Архітектура і монументальне мистецтво