курдючний
КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до курдю́к.
У стравах казахської кухні широко застосовують курдючне сало (Технол. пригот. їжі, 1957, 4);
// Який має курдюк; з курдюком.
Незграбно.. стрижені курдючні вівці здіймали пилюгу (Ле, Міжгір’я, 1953, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курдючний — курдю́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- курдючний — -а, -е. Прикм. до курдюк. || Який мав курдюк; з курдюком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курдючний — КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до курдю́к. В другому сидорі урюк, кишмиш, фісташки, пшеничні перепічки, курдючне сало (П. Загребельний); У стравах казахської кухні широко застосовують курдючне сало (з наук.-попул. літ.); // Який має курдюк; з курдюком. Словник української мови у 20 томах