1. Великий тлумачний словник сучасної мови

курдючний

курдю́чний

-а, -е.

Прикм. до курдюк.

|| Який мав курдюк; з курдюком.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курдючний — курдю́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курдючний — КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до курдю́к. В другому сидорі урюк, кишмиш, фісташки, пшеничні перепічки, курдючне сало (П. Загребельний); У стравах казахської кухні широко застосовують курдючне сало (з наук.-попул. літ.); // Який має курдюк; з курдюком. Словник української мови у 20 томах
  3. курдючний — КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до курдю́к. У стравах казахської кухні широко застосовують курдючне сало (Технол. пригот. їжі, 1957, 4); // Який має курдюк; з курдюком. Незграбно.. стрижені курдючні вівці здіймали пилюгу (Ле, Міжгір’я, 1953, 72). Словник української мови в 11 томах