1. Словник української мови у 20 томах

курдючний

КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до курдю́к.

В другому сидорі урюк, кишмиш, фісташки, пшеничні перепічки, курдючне сало (П. Загребельний);

У стравах казахської кухні широко застосовують курдючне сало (з наук.-попул. літ.);

// Який має курдюк; з курдюком.

Зникло вночі з отари два курдючних барани (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курдючний — курдю́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курдючний — -а, -е. Прикм. до курдюк. || Який мав курдюк; з курдюком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курдючний — КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до курдю́к. У стравах казахської кухні широко застосовують курдючне сало (Технол. пригот. їжі, 1957, 4); // Який має курдюк; з курдюком. Незграбно.. стрижені курдючні вівці здіймали пилюгу (Ле, Міжгір’я, 1953, 72). Словник української мови в 11 томах